Віранти

Походження

Віранти - один з найдавніших людських народів, що оселився на півдні континенту Касатерія. Близько 2500 років тому вони заснували місто Абатон, що стало столицею їх держави - Вірантії. Згодом це місто стане одним із інтелектуальних та культурних осередків континенту. Сама ж назва Абатон походить одразу від двох слів різних народів - харфійського абатон, місто та ільнрійського абатон, ворота.

Зовнішність

Зріст 165-180 см, струнка, але міцна статура. Шкіра має теплі, засмаглі відтінки - від світло-оливкового до бронзового. Волосся зазвичай темне - від каштанового до чорного, часто хвилясте або кучеряве. Очі карі, темно-зелені або чорні, рідше - світліші відтінки. Риси обличчя виразні, з сильними щелепами та високими вилицями.

Культура

Віранти зосередились на філософії, мистецтві та громадянському житті. Їхня конституційна монархія, де влада короля обмежена радою філософів та вільних громадян, стала еталоном просвіченого правління. В Абатоні виникли перші філософські школи - "Абатонічні стоїки" та "Міронійські гедоністи".

Мова та Релігія

Старовірантійська мова багата на філософські терміни та абстрактні поняття. Вона вважалась мовою високої культури та використовувалась в академічних колах по всьому континенту. Зараз вона залишилась лише мовою давніх праць та магічних текстів, натомість на всіх інших рівнях її повністю витіснила ільнбурзька мова.

Віранти переважно поклоняються Кроні - планетарці долі та справедливості. Їхня релігійна філософія підкреслює особисту відповідальність та моральний вибір. Проте пантеон 6 богів представлений у Вірантії не лише Кроною а й іншими небожителями, яким поклоняються різною мірою майже усі віранти.

Особливості

Засновники демократичних традицій континенту
Видатні філософи, поети, драматурги та архітектори
Розвинена освітня система, доступна всім вільним громадянам
Мистецтво ораторства та риторики на найвищому рівні

Історія

Вірантія формувлась у часи династії Абтанідів (до 4 століття), процвітала під владою династії Оберсулів (від середини 4 до початку 8 століття), та перебувала під окупацією Ільнбурзької імперії (середина 8 століття). У 758 році до влади прийшла динсатія Пікотелів (від кінця 8 до початку 15 століття), вони відродили свободу Вірантії і незважаючи на попереднє завоювання були головним союзником Ільнбургу. Вірантія активно торгувала із Хомаґнусом, підтримувала народ ведґів на заході континенту і постійно переходила то в стан війни то в стан союзів із Карифським царством. У 1419 році ІК вона була завойована Карифським царством. Майже 2 роки вірантійці жили під окупацією, розділені між повстанським рухом та колабораціонізмом, але 1 Ельрана 1421 року свобода Вірантії була знову вдновлена силами ордену Хімаговари, повстанців із Морських птахів та героями - Юн Расмус Мурнау, Авою Нерілель, Неєм Аракавою, Вінтелем Анелосом та Корнеліусом.

Page updated

Google Sites

Report abuse